А наш Іван Рило хить, звився в клубочок, став такий маленький, як котик; присів хвостик та й варкає.
Нахапалося грамоти, свинське рило, гасаючи по лискучих паркетах владних коридорів на Банковій та Грушевського, от і вдає з себе профі з політики та чорного піару.
Він вп’явся в рило одного, але інші з нестримною лютістю швидко роздерли його.
А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї.
Ще мент, і над водою виткнулося її рило, з’явилася паща, озброєна двома рядами страшних зубів.
— роздратовано кинув я , — Я їм про діло, а вони ні в рило !
От же ж завдання мені повісили на шию, подумав я, насилу стримуючись, щоб не затопити цьому одморозкові у рило.
Рило твоє значно краще, як у нашого кнура , — кричить Володько.
В світляному стовпі показалося довге рило, маленькі очі дивились на нього з цікавістю.
Іще ж наспів Хвіст, сюди ж рило пхає , — Не проштовхнеться.