Виджу я, що дівчина до нього липне, розпитую, розвідую про Йвана, говорять: «Що ж, бідний, ну, але хлопець чесний, робучий, розумний».
— Одно страшне , — говорив до себе дід , — що робучий народ дивиться на світ не своїми очима.
Я твердо вірю в труд його могучий, В ті мільйони невсипущих рук, І твердо вірю в людський ум робучий І в ясний день по ночі горя й мук.
А хто зможе так зробити, щоб ми не терпіли, щоб робучий’чоловік не терпів?
Най лише стулить рот, бо хоч він хлопець чемний і робучий, хоча і на його тата не можна сказати нічого, та зате його мамка не з графського роду, та така скупа, що …
Адже кожда й найменша кривда, яку терпить робучий чоловік, се частка тої загальної народної кривди, що всіх нас давить і глодже до кості.
І тільки десь чоло Нахмурив грізно, терпеливий і робучий.