Нас оточував задушливий, розжарений морок, що не піддається жодному опису.
Стеля світилася, мов розжарений лист металу, та спеки не відчувалось.
Немов гігантський розжарений снаряд, «Піонер» нісся над безпечними глибинами пустинного в цих місцях океану.
Тиск дюз збільшувався, і коли він досяг семи десятих ходу, розжарений підводний човен у вогненних струменях, у фейєрверку палаючих іскор і бризок, зробивши раптовий стрибок, прорвав скелясту стіну й ринувся в пустоту за нею.
Оточений своєю паровою сорочкою, «Піонер» летів, наче розжарений метеор у космічних, міжпланетних просторах.
Розжарений ніс підводного човна легко й упевнено випікав у льодовому березі ополонки широкий жолоб, прочищаючи собі шлях праворуч.
Розжарений слід тепер здавався яскравою блискавкою, на яку було боляче дивитися.
Очі всіх спрямовані на нього, а він, виблискуючи брилянтовою шпилькою, неймовірно пожвавлений, розжарений до екстази, пристрасно перехиляється на всі боки в невтримній розмові з цілою залею воднораз.
Ще один крок, і Дані відчула п’ятами розжарений пісок навіть крізь сандалі.
Проламували келепами черепи, розтинали жили і артерії гострими шаблями, посилали у груди розжарений свинець і здіймали їх на довгі ратища списів.