Він не покине землі, аж доки трон лютого тирана, царя всесвітнього зла, не завалиться під напором гранітових скель, що їх метати буде з висот «Кавказу» розкований Прометей.
Тіло пристосовувалося до духу, залежало від нього, а дух був вільний, розкований, мільйонноликий.
Є вогонь вільний, дико-розкований, не стримуваний і не обме? йуваний нічим, дим і попіл відлітають від нього, полум’я рветься легко й нестримно, він сам летить без упину й перешкод.