Скісна тінь ковзнула його обличчям — від очей до розкрилля носа, далі до яскравих губів — і розтанула.
Тільки птахів тоді ще не було, натомість літали велетенські бабки, розкрилля яких сягало метра, та повзало безліч комах.
А навколо синь, смерекові розкрилля в сонливій нерухомості, як у опришківських легендах.