Усе ще розшарілий од гніву чоловік, скоса позираючи на поліцая, почав вибачатися за спізнення.
Розшарілий Сілберман відкинув з очей пасма волосся, глибоко зітхнув, але відразу згадав, що по той бік дзеркала сидять спостерігачі й опанував себе.
Простяг руку до них і, розшарілий, прокинувся — вранішнє сонце зазирнуло у вікно, а біля ліжка стояла тривожна мати.
Перед ним стояв високий, розшарілий від бігу старшина-прикордонник.
А той, захеканий і розшарілий, розповів батькам, як Чорновух знайшов куріпок і «сполохав» їх.