Рокіт зловісно котився по лісу і танув у передранковій імлі.
— сказав би він, стриму ючи з чемності рокіт свого гучного, «командирського» го лосу.
З лозняку, там, нижче, линув рокіт солов" їних голосів.
А через кілька хвилин з долини, нагнітаючії рокіт, почали виповзати німецькі темно-сірі, з роздвоєними хрестами танки, із їхніх тремтливих гармат вибивались і гасли снопи вогню.
В тишу просочувались якісь глухі звуки, схожі на одноманітний рокіт прибою.
Наче рокіт моря, загомонів натовп, залунав плескіт у долоні.
Навіть звідси він чув незамовкаючий рокіт хвиль, відчував силу причаївшогося під водою бога.
Рокіт барабана став трагічним: у ньому звучали голосіння й сухі тріскучі вибухи, схожі на рушничні постріли.