— Де з гори тече ручай, Де цвіте зелений гай, Улещав я там дівча, Що прийшло без мами.
Капіталісти, котрим було день віку, вираховували золото, що його дасть іще Золотий Ручай.
Нарешті темнота покрила долину й ручай і припинила промивку.
Ніби діти гралися на пустельному лузі, загачуючи піском ручай.
Галей перестрибнув обкладений камінням ручай, обминув зарості ожини і ледве не зіткнувся з Буардьє.
Я розповів їй про кладку через ручай наприкінці стежки біля автозаправки «Гамбл Ойл» у Північній Кароліні.
З узвоза вискочили в долину, по якій протікав чималий ручай.
Унизу блищав ручай, він одсвічував ніби золотом, що лежало невідоме в ньому і навкруги по долині.