— Ну, то богу дякувати, що буде хоть троха якої нової роботи , — сказав один ріпник.
Старий ріпник трохи змішався і почав ще пильніше довбати свою череп’яну люльку, хоть в ній і нічо вже не було.
Ріпник, зарібник, Іван Півторак звався , — та ти, Андрусю, знав його добре …
— Ей, чому би не було , — відповів ріпник і махнув рукою.
Роздумуючи ее, Герман дивився на Матія і замітив на лиці його щось таке, немов старий ріпник не досказав всього.
— Та що то з того всего вийде , — відізвався якийсь немолодий вже ріпник з. кута , — ції ту хто допімнесь за бідним робітником?
Вже три дні черпано, а власне нині мав перший раз спускатися в неї старий ріпник Матій, щоб оглянути, де що треба направити і де копати штольні.
«На Вовчому хуторі», «Ріпник», «Немає матусі», «Роман», «Дорога».
Герман сховався за угол і видів ще кілька кроків, як старий ріпник ішов, розкладаючи руками та воркотячи щось під носом, немов нараджуючись з самим собою.