[Юнак:] І загорівся край! Зацвів огнями волі, гримить в борні і в огні!.. Скажи мені - це сага? Це — легенда чужих уславлених народів?.
В пам’ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу, про окремих героїв як з того, так І з другого боку; зберігалися, поетизувалися і передавались з одного семінарського покоління в друге, як священні бурсацькі саги.
Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, — там стали б.
На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, .а між зелом блищать проти сонця узенькі течії, як маленькі річки, узенькі саги.
Перепинили [рибалки] Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами.
Був тихий ранок. Перший пароплав Пройшов униз сагою — на Черкаси.
Обидва чоловіки розповіли панові сотникові, що в лузі є озера, округ них куга й очерет, ті озера-саги вони можуть по пальцях перерахувати.
Очерет та сага вкрили річку в лугах, Самі луки пожовкли, зчорніли.
Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки.
Сага є безсумнівно відбиткою історичних воєн і мирів, що їх вели готи із гунами.
Сага починалася зразу при латці піску, повна білих водяних лілей, латаття, ряски й баго виння і одгороджена високим муром очерету від всього дальшого світу.
Сага про Біловоддя походить з монастиря Афон у Греції, відомого своєю стародавньою бібліотекою і суворою дисципліною схильних до містицизму ченців, що живуть на відособленій горі.