Той світич піднимав и підносив в гору не тілько дух молодіжи, але й люде пристарковаті, підтоптані, против своєі волі підпадали під вплив пановавшого тогді духу.
Потім він сходив униз терасою, виходив на Хрещатик, приходив до дому, світив свічку й сідав за якусь енциклопедію або зануряв у чорнило разом із пером і ясний світич своєї самотньої молодости.
Ілліч-Світич далеко розширив рамки ностратичної макросім" ї, включивши до неї картвельські й дравідійські мови, до того ж він увів до алтайських корейську мову.
Й у присмерках сих ми далі триматимем наш світич, хай промениться світлом високо над небосхилом.
Не знаю, як я міг бачити його обличчя, може, я мав із собою якийсь світич, ні … то він мав, він мав із собою свічку, може, я бачив його лице у світлі полум’я …"
На столі стояв якийсь чудернацький світич, він димівся, немов не в силі горіти.