Це, здавалося б, простісіньке запитання чомусь так стурбувало того сидня, що він навіть перемінився на виду.
Коло ніг сидня валяється череп’я розбитого глека і розпросторюється вічно мокра чорно-червона калюжа.
Ніщо не нівечить так людину, як оця вічна сидня в кав’ярнях.