Замахнув вірьовкою в руці, ударив жеребця по ребрах і скочки гайнув за тими повз школу на млини і - просто в степ.
Знати — й тягли по ріллі, і гнали скочки по ріллях мерзлих, бо чоботи розбиті, а з них не ноги, а шматки м’яса червоного.
А тоді шарпонув з усіх чотирьох і скочки вилетів у розчинені ворота, в чорну ніч.
Повз ворота вулицею, скочки на конях, Филька з Книшенком летіли.