Але для російських істориків «доважок брехні» тому необхідний, що він дає змогу втекти від конкретики в словоблудство.
Послухаймо Олександра Ісайовича: «Відколота Галичина, яку Олександр І просто не подбав повернути в Росію (Галичина ніколи Російській імперії не належала — таке Солженіцинське словоблудство !
Словоблудство в добрі і злі - ось вам знамення моє на ознаку держави.
Це словоблудство необхідне тільки для виправдання чергового приниження Московії, князя, для приховування істини серед словесної полови.
І взагалі, ця ваша історія — суцільне словоблудство !
А він знай собі просторікував , — Господи, яке то було словоблудство !
Пізніше Лєна казала, що ненавидить словоблудство так само сильно, як несправедливість.