Шаринець сів поруч, залюбки вдихнув свіжий смолистий запах лісу.
Навіть тепер, коли згадую про це, мені знову ввижається той дивний смолистий запах.
Білі палаци санаторіїв, фонтани, асфальтові доріжки, з яких двірники негайно змітають найменшу смітинку, смолистий запах парку понад самим морем.
Археологи стверджують, що ладья Хеопса, знайдена в спеціальному похованні біля піраміди тридцять з чимось років тому, зберегла смолистий аромат кедрового дерева, пронісши його мало не крізь п’ять тисячоліть !
Стовбур у неї світлий, смолистий, з капами, листя наче різьблене, візерунчасте, лапате, духмяне, одним словом — глеля !
І майже одночасно на гіллястому дубі-нелині, що високо здіймався над лісом, спалахнув вогонь, завалував смолистий дим і чорним стовпом піднявся у синє небо.
Вони удвох никали під деревами, а смолистий вітер сипав з неба попелом та жаринами.
Чому люди не вчаться в дерев, бо в лісі місця он всім вистачає - як погнала сосна свій смолистий стовбур увись, бо їй так жити подобається, то те не шкодить ніяк ялівцю по сусідству, йому теж залюбки живеться.