— Дозвольте вам нагадати, що той, кого ви називаєте психом, уже встиг сьогодні увечері обдурити двох досить розумних індивідів.
До сих пір не можу отямитися: він, Іван Голенков, з тих, кого раніше називали гранітним, твердокамінним, ось зараз вимолює у попа прощення !
Джім рушив до намету Фінні, що стояв біля фургона, і ще здалеку почув веселий сміх та жарти.
Розсердився Бог знає на кого Та й зо мною не говорить.
Зіщулившись, вклякаю на місці, чекаю кари Того, про Кого згадує у хвилини тривоги запропаща моя душа.
Реготав Фортунат, і його знущальний сміх передавався іншим.
В саду зібрались зацікавлені - штабові «зупаки»: кого-то знову лихо наднесло?
І раптом я почув той незбагненний сміх навколо себе, почув, як сміялися безсмертні.
Звичайно, якщо подумати, то до кого вдерлися без дозволу?
Він бере генерала Бутена д’Акра на військового міністра, а нашого друга Ляроша-Матьє на закордонні справи.