В кінці вулиці Червоних Зір, на сніговій галявині, під деревами, що аж свистіли од вітру, біля будинку з круглим дахом, автомобіль зупинився.
Сніговій ревів десь угорі, котився понад білою безконечною рівниною, а сюди, в міжгір'я, вривалися тільки поодинокі вихори і слали між невидимими горбами пухку снігову ковдру.
Джон Сніговій посміхнувся, а Старк кинув спантеличений погляд на Йорена.
Раптом пролунав гучний удар, і Сніговій з іржанням став дибки.
— озвався ворон прямо над нами, десь у сніговій завії.
Він порахував дівчат, а також малого Рікона, але не байстрюка на прізвище Сніговій, яке за звичаєм давали на півночі тим, хто мав нещастя народитися без власного імені.
Тут, у цьому лісі, повинні ми були перебути найближчу зиму і тому й узялись відразу до будування відповідних землянок, в яких ми перебули б не тільки час сніговій, але й період дошкульних осінніх сльот.
Їй сниться, нібито вона Іде по сніговій поляні; Навколо ночі мла сумна; В заметах сніжних перед нею Водою сивою своєю Реве, немов луна погроз, Потік, що не скував мороз.
Про зворотній шлях Джон Сніговій майже нічого не пам’ятав.
Мабуть, дивно виглядав наш гурт — п’ятеро виснажених, пригнічених постатей, що ледве пересували свої струджені ноги по сліпучій сніговій рівнині й щокроку озиралися навкруги голодними очима.