— Є , — дійшов висновку солтис після довгого роздуму. -
Йому не раз приходилося курити ще сильніший «бакун», але хотів поляка «зачарувати» і тому так приговорю вав, як солтис до корови.
— Я, солтис Ясиця, якого дурні люди ще Маршалком зовуть , — проголосив старий, вийшовиш на середину просіки й глянувши князеві просто у вічі.
Он, навіть солтис Кулах пішов, щоб приглянути … Але ж де йому наглядати, такому старому? !
У камеру прибували все нові «арештанти»: Павло Мазурець з Теремного, Микола Білотін з села Уляники, Микола Цаплюк з села Піддубці, Григорій Солтис з села Жидичин, Олексій Демидюк з села Забороль, Іларіон Марценюк з села Береззя та інші.
Та й на людей наговорюєш , — солтис статечно вказав на Михала.
Солтис Кулах скинув крислатого капелюха зі срібним образком на тулії, розгонисто перехрестився й махнув рукою: починайте, мовляв !
— Чув , — продовжував чоловік у кожушку , — як солтис байки плів.
— А-а-а , — Солтис знову взявся так натужно міркувати, що це можна було помітити неозброєним оком. -
— Макс Солтис раптово спинився, від чого Ніка мало не налетіла на його спину, і обернувся.