Прочули про те і дівери Лізеттині; вони їй нічого не сказали, а надумали при-сочити того ангела й перевірити, чи вміє він літати.
Чого ти, собача душе , — звернувся вів вже до писаря , — того одиоокого справляєш кожного Божого дня за мною сочити і не даєш мені ні хвилини супокою?
Руки його тремтіли, помітно частіше почали сочити-ся сльози …
Тоді втрьох заходилися його сочити: куди той не піде, то все якийсь з них на нього оком накидає, пасе.
Сочити за тобою треба, потайний, весь у батька пішов.
Он тепер шляхта щось куйовдиться … валено її сочити …
Хіба завтра ноги на плечі та на другу квартиру — так ще гірш буде: скажуть, що я догадався про їх умови, більш почнуть сочити, десятника приставлять … ще гидше буде …