Над цим дивним світом ночами піднімався розбитий місяць великим, нерівним диском, розірваним чорними тріщинами на сім частин його крижаний спокій був потривожений і спотворений людськими пристрастями.
Колін погукав іще кілька разів — відповіді не було, поклик відлунював біля недалекого дубового лісочка і вертайся до нього ослаблий та спотворений.
— Двісті вісімнадцять … двісті два … сто дев’яносто п’ять , — долинав монотонний, спотворений металевою луною голос невидимого Лікаря.
Але навіть спотворений безглуздою базграниною камінний звір, задивлений нерухомими очима у місячне сяйво, був таким грізним, сумовитим і шляхетним, що Едмунд не дістав жодної втіхи од своєї витівки.
Чи здатні ви без усмішки уявити собі страшний образ досконалого героя, яким його намалював Верроккйо і який нам знайомий з незліченних копій та зображень , — спотворений солодкою любовною мукою?
А тут іще спотворений носяра Юзека і жахливо деформована пика Пампуха !
Амелі з острахом і цікавістю зазирнула всередину, боячись побачити там спотворений труп.
Втім, може, й не ревність, а збільшений і спотворений жаль, зовні абсолютно схожий на неї.
Від симбіота залишився тільки жахливо спотворений тулуб та дві ноги, які палицями стриміли над валуном.