І ледь не цей згадується у притчах раб, що воцарився; а щоб цього не сталося, то Даниїл, що спочив у рові лева, вкидає цьому гаспидові у пекельну пащу хлібець, спечений зі смоли запашних дерев і жиру, і бавовняного паперу.
— Тільки перед світом спочив після завару соняшниць та й заснув на всі заставки.
Погляд його спочив на старій дерев’яній церкві, яка супроти звичаю стояла край села.
В мене підломилися ноги, і вперше за день я спочив.
А молодший брат заплющив очі, ніби спочив після важкої праці сном праведника.
Жук трохи спочив, з очей ёго летіли искри того божого жару, котрий горить у чесних, просвічених молодих людей.
І кожен з них, з належною честю возсилаючи Господові молитви, і вдячність, і пісні, заснувши, спочив.
Йшов же днів три, наблизився до скиту і зустрів двох братів, що у відлюдництві перебували, і спочив у них десять днів.
Тодї благословив Бог семий день і осьвятив його, бо в ньому він спочив від усеї роботи, яку робив і довершив Бог.