Адже Бог справіку вимагає від людства єднос ті, але зовсім не безликої, сірої одноманітності.
А в містечку усі вони мали справіку свої грунти та левади.
І замовк він, знетямлений, Бо якраз по сипкому піску Йшли невидимі ноги І вервечку чітку і легку Своїх босих слідів Пропечатували перед нами, Перед юними й сивими, А дурними справіку синами.
Ми, квіти, з ними зріднені справіку так само як жінки — своєю суттю.
Та він же грек із Греції, в котрої справіку мандри, як ідея фікс !
А наявність в українських веснянках, щедрівках, казках основного міфу «Рігведи» про битву Індри й Врітри свідчить: творили цю календарну міфологію і давні українці, наші пращури, справіку осіле землеробське населення.
Ніяка жінка не може побороти цікавості, що сидить у ній справіку.
— етнічним землям Катеринославської губернії, справіку заселених українськими хліборобами.