В багні колодою гнилою Валятись, старітися, гнить, Умерти й сліду не покинуть На обікраденш землі …
Нежонатий, одинокий чоловік, можете спокійно старітися, не знаючи горя від любові.
Адже ви, фахівець з абсурдів, мусите краще за інших знати, що людина нормальна (ви навчили мене любити це слово, його зміст вперше розкрився мені саме завдяки вам) не вміє старітися з почуттям власної гідності.
А Марії й подумати було страшно старітися і вмирати в Криму.
Ми не дали коням старітися в Новоспаському і миттю промчали сорок верстов до Полтавки.
Отож у колі діаметром у півтора кілометра тварини й рослини мали рости, старітися удвічі повільніше, ніж нарешті Землі.
Так лучче вже як-небудь, аби лиш інакше жити, ніж так гнило, без цілі старітися, без душі, без смислу.
Тобі буде самотньо доживати отут, старітися, а куди ти звідси підеш?