Стривайте, а за що ж ми вип' ємо, аби нікого не образити?
— Стривайте, щось я не розумію , — звертається Гіт до присяжних.
— Стривайте , — крикнув він, збігаючи вниз до неї; жили в нього на лобі набрякли від гніву.
Тут пан полковник, підвівшись, сказали «стривайте» й пішли, їм забажалося прогулятися.
Стривайте, я згадав: за хатиною має бути повітка для коней.
Стривайте, стривайте … — Він якусь хвильку думав.
— Стривайте , — Марина стурбовано подивилася на товаришів.
— Ось тут — стривайте, я порахую — вісім пляшечок, і в кожній чогось потрошку, хоч усе це влізло б в одну.
— Стривайте , — задумливо сказав Віктор і майже крикнув.
Ми надрукували статтю про неї в позаминулому номері журналу … Але стривайте: йшлося про майбутнє … Нічого не розумію !"