А ота, що понад струмком, виводила за місто, в зелений обшир.
Він ретельно встановив її знову — але дим, який струмком виповз із погаслого ґнотика, на мить змусив його замружитися.
Царна дивилась; у ту саму мить, коли її смерть робила крок над невидимим струмком, в обдертих грудях приреченої тваринки беззвучно вибухнуло бажання жити.
Навіть маестер Лювин, вийшовши з-під дерев, на якусь мить здавався враженим, але швидко опанував себе, похитав головою і перебрів струмком на Бранів бік.
Не знаю, чи довго я так прокуняв, тільки раптом вивів мене з цього стану якийсь шурхіт у зеленій гущавині за струмком.
У великому домі за струмком щоночі світилися всі вікна, хоч містер Форбс, здається, ніколи там і не жив.
Коли б він міг повернути її кроки, її руки, що іноді шорстко і м’яко лягали йому на голову, її тихий, заспокійливий голос, що струмком бринів біля його сну і струмками видобував зі сну : — Данилку, вже скоро сонце зійде.
Сумовито, овечими шапками, чорніли кротячі нори, а безлиста, підмита струмком ліщина щось тихо наспівувала і своїм гнучким тонкостоєм і вибіленим корінням.
Піта знайшов гарну жилку, тому вода з втулки полилася струмком.
Зпід складок ряси, які розметалися кам’яними плитами, швидким струмком зацебеніла темна кров.