Надворі май; А в нас лежать сніги; Панує стужа навкруги …
Погром Левенгавпта, Батурин, Стародуб, вибір нового гетьмана, анатеми, стужа — одного з тих нещасть доволі, щоб захитати навіть найсильнішого душею.
Козаки йшли радо, бо постої пізньою осінню, коли стужа добирається до шпіку-кості, гірше надокучать від самого походу, а дожидання бою гірш томляче від зустрічі з ворогом.
Погана випала ніч: кура, вітер на мосту між палями стогне, підвиває по-вовчи, у димарі плаче, а в хаті стужа, вивіяло тепло.
Бочки швидко охололи, й у дерев’яному помешканні знов запанувала стужа.
Згадуються друзі, яких назавжди поглинула сибірська стужа.
Стужа кучерявими пасмами покривала коней, забивала ніздрі драглистим льодом.
Ковалівка, Батурин, Бахмач, сонце і сміх, стужа і плач …