Томаля гаркнув: «Стій !» — і відрапортував есе сівцеві.
Стій , — погадав собі , — треба взятися на хитрощі !"
Підійшов старий Шумило й гримнув так дуже, як уже давно не гримів : — Стій, Гатиле !
Вони лежать на ляді горою — Ван-Ґоіґи, Джотто, Рубльови, Ботічеллі, Гоку — саї, Сезанни, Кле, Мантеньї, Рафаелі, Кльоди Моне, Матісси , — стій хоч цілий день і вибирай.
Ця природа, що в її очах є власною , — це чут тєвість, що у формі прагнення, інстинктів та схиль ностей, має для себе власну визначену суть, або оди ничні цілі, а отже, протиставлена чистій волі та її чи стій меті.
А можеш взагалі ні за ким: стій на місці і чекай, поки хрусткі купюри не посиплються на тебе з неба.
Рито, Рито, не говори, не ворушся, стій так …
Коли ти прийдеш до мене у п’ятницю, то не стій так довго, а краще сядь на стілець, поки ми будемо працювати.
— Ну, не стій вже так, віддай мені револьвер: з усім цим буде трохи клопоту, бо ж я повинен був стріляти з влас ної зброї, але нічого — якось влаштується.
І нарешті побачив знову попереду біле маево, гукнув охрипло, здавлено : — Стій !