Ніби незрима рука золоте зерно сипала на землю, ніби небесний сівач ішов понад землею і сіяв.
Як той сівач, ніс він у мішку всякої тварі і всякого насіння до лиха і розтикав по землі, що де приходилось, мов за точно опрацьованим промфінпланом небесного комунхоза.
Ви ласа — опікун закоханих, оніжнювач радости, щастя, виласкавлювач обдарованости, сівач благополуччя, ошляхетнювач любови.
Хоч я й мовчу, мої очі невідступні від панни Анелі, вони нас невидимо єднають, вони, наче сівач, що ходить по полю і все сіє та й сіє … Вони в’яжуть панну Анелю, її думки, волю і навіть рухи.
Він був той сівач, що сіяв зерно, яке може приглухну ти, але ніколи не може пропасти , — зерно великої любові до людей і вітчизни й полум’яно ї спраги свободи.
Термінатор, цей сівач смерті, розчиняв навстіж кожні двері та безжально знищував усіх.
Отож ступай, не знаючи вагань, не як сівач, що у весняну рань де бачить, там і сіє - все одно — терни чи шлях — він розсипа зерно.