Раз на рік, між світанком і заходом сонця найдовшого дня, один-єдиний нещасний сіромаха отримував нагоду прорватися до джерела, скупатися в його водах і назавжди здобути щасливу долю.
Він, може, останній сіромаха на світі, а ти оточуєш його якнайглибшою повагою.
До того ж спрацював так ловко, що сіромаха й не второпав, хто із бігунів збив його з дистанції.
Сіромаха корчиться, як-то кажуть, у любовних муках !
Йому пробачили розчарування, яке він так легковажно викликав у всіх, і на оказію з портсигаром махнули рукою; зрештою, цей сіромаха — всього-на-всього каліка.
Армата буде, припас військовий, китайку на онучі останній сіромаха отримає.
— Сіромаха Сидір Олександрович справді проживав на Зарічній три, квартира дев’ять, але позаторік помер, так що бути вчора у вас ніяк не міг.
Один багатший був, другий, сіромаха, добра за життя мало нажив.
— Вони знають таку правду, яку вчений сіромаха давно забув.