Бачив: як і раніш, усміхалась своєю тихою усмішкою.
Так мені щось … чи з очей, чи що … — і пішла Галочка додому, та перше тихою ступою, а як відійшла дальш від дівчат, так як стріла, і не забарилася добігти.
Еріен змусила Руссандола сісти поряд і позирала на нього з тихою вдячністю.
— Хоч і приємно вас слухати, але мова мовиться, а час минає; здається, час вже сідать за обід , — сказала Таїса Андріївна й, коливаючись, почвалала тихою ходою в столову.
І дім, і сад, і квітки — все було залите золотим весняним сонечком, котре не жалувало проміння і щедро обсипало дві парі, що тихою ходою ледве посувались до дому, милуючись всім, що кидалось їм в вічі.
До землі треба з сапою приступати, а до чоловіка — з повними руками.
Тихою вуличкою Остюк дійшов до мосту С.-Лу ї, що з' єднував острів С.-Лу ї з островом Сіте, підійшов, шкутильгаючи, до поручнів мосту і кинув нерозірваного листа в Сену.
Ось вона підводиться, іде тихою, легкою ходою до шафи, готує для матері свічки в срібних свічниках.
Повстававши, всі тихою ходою пішли до річки, що з пагорка повилася в гаїсту долину, розливаючись чистою хвилею по білому каменю й зеленій травиці.
Відповідай, коли тебе питають, будь тихою та ввічливою, мило всміхайся й не смій бурмотіти «хто його зна», коли в тебе щось запитують.