Тичина був досить вдячним матеріалом, з одного боку, а з другого, ще мабуть, був не час його досліджувати, тому що матеріалу не було, не було публікацій.
У журналі друкувалися М. Хвильовий, П. Тичина, Ю. Яновський, Остап Вишня, Ю. Шовкопляс, В. Мисик, П. Панч, І. Сенченко та ін.
Але зважте на таку дрібничку: все це Г. Петров говорив, коли П. Г. Тичина був живий і в ареолі державної слави.
Хай дарує мені Павло Григорович Тичина за цей невеличкий плагіат , — я це роблю навмисне, щоб нагадати йому, що він укупі з усім радянським народом теж любить перепілку.
Приходив Тичина, часто вкупі з Лідією Петрівною, яку вже перестав звати бібліотекаркою, а урочисто представляв — дружина.
І ніхто не смів пояснити, ким був в українській поезії Павло Тичина, бо для такого пояснення потрібні були публікації і факти, що лежали під забороною.
Людина високого дару і великих творчих сил, Тичина був носієм і виразником української релігійної традиції.
— П. Тичина), здіймати («Публіка здіймає нетерплячий гомін».
Павло Тичина за знав впливу великого чернігівського сонцепоклонника, гуманіста Михайла Коцюбинського.