— Мені завжди не вистачало часу , — відказав Арагорн , — але такого поспіху, щоб я відважився ступити на цю стежку, ще не було !
Вони не думали про загибель взагалі - звитяжну, ганебну, будь-яку … Просто пили життя мов келиха нахильці і жили від вилазки до вилазки, винищуючи чорну погань, яка насмілювалась топтати степ, що вже став їм рідним.
Вони йшли довгою просікою, яка то звивалася круто, то несподівано розпрямлялася стрілою, і тоді видно було довгу-довгу сіру доріжку, над якою звисли купи густого листя, і синю стежку неба із рваними краями.
Я цим. скористувався, щоб придивитися до життя і вибрати собі якусь стежку.
Я темний, простели для мене стежку і поведи по ній !
Тим часом Д’Артаньян звернув на вузеньку польову стежку й незабаром вийшов до Сен-Клу, але, замість попрямувати по головній вулиці, він обминув замок, пройшов бічним завулком і аж тоді опинився перед згаданим у листі павільйоном.
Двоє здоровенних чоловіків накинулись на кволу жінку, збили її з иіг і почали бити і топтати каблуками.
Молодий, запорошений снігом ялинник з обох боків облямовував вузеньку, погано розчищену стежку, що вела в глиб ділянки.
Побіч тебе чувся я впевненим і знав, навіщо топчу життєву стежку.