Тоді він став потихеньку торкати то голову птаха, то його крила, шию, лапи, намагаючись виявити, що в ньому відкручується або відкривається.
Торкати, гладити чи, не дай Боже, цьомати таку голівоньку — ой як неприємно.
Стали од города Козлова до города Цареграда гуляти, Стали із Цареграда дванадцять галер вибігати І галеру із гармати торкати, Стали Алкана-башу з дівкою-санджаківкою По зальотах поздоровляти.
Хай то було, може, покарання сповидне, але все-таки то було доказом, що офіційно тут не сміли не тільки торкати його пальцем, а й називати його мову «собачою».
От тому то знову точно те саме питання, що про Хмельниччину і жидів: чи повинен був Гонта, захопивши Умань, заплатити тим, які вчинили були йому таку прислугу, заплатити золотом і видати наказ не торкати їх, бо вони «сини вибраного народу»?
Честь була найбільшим маєтком для неї, скарбом, котрого ніхто не смів торкати.