Опісля Торохкало зібрав собі у сакви кілька обпалених кісток, а інші кинули жереб на розвідницьке майно.
Торохкало, Харма Песиголовка, Алфин Гаворіз … — Я їх, Парогачу, знаю незгірш тебе !
— … Торохкало, Плакун, усі до одного ватажки, великі й малі , — саме розповідав Кворин.
— Випусти йому тельбухи , — повторив Торохкало, ще й досі сидячи верхи.
Торохкало люто зиркнув крізь очі свого жовтого черепа, але мусив буркотливо погодитися.
Зашарівшись, Джон зійшов схилом туди, де на коні сидів Торохкало.
— Був хоробрий, а тепер мертвий , — додав Торохкало.
Торохкало зареготав, і його кістяний обладунок гучно заторохтів.