Він засинав з думкою про неї - вночі вона приходила в його сни — і вранці прокидався теж з думкою про неї, а відтак і з почуттям, що він щасливий … Дні минали як один довгий-довгий, сонячно-трепетний день.
Шугне крилом, опише під стелею стрімке півколо, випурхне на простори, залишивши в хаті трепетний слід та надію на повернення.
Липневе сонце, сліпуче, мов розтоплене срібло, стелило по річкових хвилях трепетний осяйний шлейф, схожий на мерехтливий серпанок, де, мов у мареві, швидко являлось зорові й зникало діяльне, хоч і мовчазне, життя річки.
— Це буде радість і для мене , — сказала Галя, і її голос став під цю хвилю трепетний.
Трепетний холодок вітерцем на мить охоплює його тіло, а потім січе тільки в обличчя.
Дужче повіяв вітер, б’ючись об шорстке дубове листя, і воно стелило по землі трепетний шелест.
Така ганебна перспектива вселила в їхні серця трепетний жах.
Та нарешті вона силою пробилась … проклала собі шлях до моєї свідомості … вогнем опекла мій трепетний мозок !
Вона читала вголос, пахло перепаленим гасом від лампи, в розчинене вікно вливалися запахи жасмину чи й недалеких лікарняних лип; у вікно проглядавсь трепетний квадрат темно-синього неба з драглистими золотими жуками на ньому.
Ще порух руки — і з води виважується трепетний золотий злиток рибини.