По мокрій Івановій нозі від коліна повзла вузька смужка крові з рани, якої завдав йому вовкодав.
За стіною йшла вузька, з кілометр, смужка чорної випаленої землі, далі над нею з’являлись смуги туману, які зливались у суцільну пелену.
Вздовж стрімких берегів в’юнилася вузенька смужка відмілини.
Між чорними її косами і коміром пальта видніла смужка шиї, біленької, мокрої від дощу шийки, і це трохи схвилювало мене.
І ось, останнє, що я пам’ятаю у своєму житті, це — смужка світла з мого передпокою, і в цій смужці випростане пасмо, її берет та її сповнені рішучості очі.
Нарешті, після нескінченної їзди, ген далеко правобіч, над овидом з’явилася довга вузька світло-сіра смужка.
Цієї миті він помітив: смужка зеленуватого світла пробилася в кімнату крізь щілину між шторою і стіною, впала на ліжко, на дівчину.
Видіння незабаром зникли, повітря стало чистим, лише в небі ще якийсь час трималася біляста смужка, схожа на слід капсули гідрометеоконтролю.
Бульвар, парапет, син Палермо і смужка крови на пересохлих устах …
Смужка зеленої плавні на тім боці лиману щохвилини ближчала, дерева підіймалися з води все вище, і до снідання козаки прибули вже до другого берега і, трохи відпочивши, виїхали у річку Підпільню.