Вони почали трощити й палити все, що попадало під руки.
Як узяв той ведмідь дуб’я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища !
Другим поверхом, як жук, пійманий між віконними рамами, кружляла істота, істота, у якої не стане розуму на те, щоб знайти вихід, істота, здатна лише бігти й трощити, бігти й трощити.
Тута ж коло неї опустився він на траву, витяг хліб, тараню і почав трощити.
— Один тільки я байдикую і здатний лише трощити люстри та лякати людей.
А тоді, щоб не робити зайвого шуму, обгорнула биту кілька разів рушником і взялася трощити все, що потрапляло на очі - телевізор, торшер, годинник, тостер, вази для квітів тощо.
Він їм велить рубати, палити, трощити, і вбивати теж.