За літо збирається дрібна труха із води і світить.
То посвятімо богові помисли ума нашого, вогонь сердець і тоді, мов труха, розкришаться кайдани мирські !
Обвалений насип, гори покручених рейок і дерев’яна труха шпал.
І от одного дня ця прекрасна мансарда підозріло заскрипіла і з неї посипалася жовта труха.
Зображувати його вбивство, ця червона труха з його шиї … Одним словом, я не сумніваюсь, що це була невинна вистава, але в той же час вона була дуже нерозумна.
До спітнілого тіла прилипала труха, мурашками поколювало насіння трав — мов живе, ворушилось і стікало до поясниці.
Коли ляльковий лицар відсік тому голову і червона труха посипалась на траву, він гучно засміявся і кинув дівчині два мідяки.
З села до барака привезли гарбу житньої соломи для набивання матраців, у яких була сама труха.