Рушниці раз у раз тільки гур ! гур ! трісь ! лясь ! неначе завирюха ламає старе гілля дубів.
А те пропаще лопату вхопило та трісь поштарку по потилиці.
А сьогодні тільки лягла, коли воно трісь, трісь у саду , — по сухих гілках іде.
А софа трісь ! лусь ! трісь ! та все тріщить помаленьку.
Ось він тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями, і - трісь !
Тепер ми зупинили роботу всіх радіостанцій, і радисти чують лише тріск в навушниках — трісь, трісь !
А Мехтод зірвався і трісь-трісь Ольгу по плечах …
Ми з Михайлом прожили вісім років, душа в душу, він мене навіть дурепою ні разу не назвав, а тепер — трісь — і став маніяком?
Надя простягла руку полковникові, коли се раптом — трісь !
Двері широко відчинилися, і я побачив м’яке світло й вогонь, що потріскував — трісь-трісь-трісь !