Нерви людські відпочивали, бо не гриміли засуви, не бентежили душу стогони й крики, не лякала ніяка тупотнява опівночі, не гули машини з відкритими глушителями, не чути було нічого.
— вигукнув я, бо в цю мить знизу, з коридора й зі сходів, долинула тупотнява багатьох ніг і почулись обурені вигуки нашої хазяйки.
Почулася тупотнява, і знизу від ріки висунула голову сіра колона полонених німців.
Спочатку то були шалені оплески, й крики «браво !», «слава !», й тупотнява безлічі ніг.
Тупотнява ніг все наростає, скриплять-торохтять під ногами обаполи …
Тупотнява й аплодис менти гримнули голосніш, а тоді одразу й вщухли.
Корецькии з Петром лежали, прислухаючись, як тупотнява й голоси затихали і нарешті зовсім стихли.
Тим часом стріл, певне, почули, бо з темряви неслась уже на втікачів кінська тупотнява, брязк зброї і грубі людські голоси.
В хаті було видно, мов удень, усі вікна світилися червоно-рожевим вогнем, а за ними тупотнява, розпачливі вигуки.
А на хуторі вже стояв ґвалт, чулася тупотнява ніг, якесь гупання.