Гномам нічого не лишалось, як затягнути пояси на порожніх животах і, закинувши за плечі порожні мішки та клунки, тюпати далі стежкою, не дуже й надіючись, що ліс кінчиться швидше, ніж вони полягають і помруть від голоду.
Уже минула п’ята, а мені ще добрих півгодини тюпати.
Ще один грішник перекинув відро з водою і мусив знову тюпати до криниці, а інший, своєю чергою, упустив на підлогу масло.