Гнів хай ті лиш викликають, Що зі злості виникають.
Хай піде по світу Чіпка і понесе, як пересторогу, свою пристрасть і гнів.
— голосом, в якому тремтить образа й гнів, промовляє головуючий.
— промовила вона, і весь жах, який жінка носила в собі, зненацька перетворився на гнів, на нестримну лють, що спалахнула в її серці.
Винувать власні страхи та неспроможність, свій величезний гнів та обурення, які ти виплекала у душі через те, що він відмовився від тебе, хоча ти його так кохала і жадала.
— промовив генерал, а Клосс подумав, що кожний прусський офіцер, побачивши генеральський гнів, геть утратив би відвагу.
Упавши в великий гнів, вони засудили графа й нащадків його на вічне вигнання і пообіцяли щедру винагороду тому, хто його до них припровадить живого чи мертвого.
Це ж саме він «притримував» коней, смертельно ворогував із Сенді Мейсоном, накликав на себе гнів Тюдора й отримував листи-погрози.
Дю Руа нічого не відповідав, але казився, і глухий гнів зароджувався у ньому на небіжчика.
Небеса, чому звалився, Впав такий на мене гнів, Що за злочин я вчинив Проти вас — що народився?