Якщо жити залишуся, стану я — твій раб уклінний, За любов віддам любов’ю, зважу все, в чуттях незмінний".
І так звернувся, сивий та уклінний : — Короні польській брат одноколійний !
Це «щось» полягало у наступному: Коли всі падають ниць у молитві, уклінний випинається немов барельєф.
При їх світлі розгледів Вініцій цілий уклінний натовп із руками, простягненими догори.