Два ґобліни стояли перед внутрішніми срібними дверима, на яких було викарбувано вірш з попередженням про жахливу кару для потенційних грабіжників.
Пантелеймон йому сказав сьогодні, що й познайомився він з Олександрою над «Кобзарем», що з того, як вона читала й відгукувалась на кожен вірш, він зрозумів її прекрасну душу і покохав …
— Авжеж , — відповів Д’Артаньян, який так і не зміг вивчити бодай основ латини і своїм неуцтвом доводив до розпачу свого вчителя , — безперечно, мусить бути якийсь вірш …
Цей вірш, безперечно, його поетичне й життєве кредо, написане вже на початку ув’язнення.
Білоцерківець спитав : — Який це вірш — «Колеса глухо стукотять»?
Гадав, що він давно пропав, що вмер, іще не народившись, високий вірш, аж ні - пройшов крізь муштру, недолю, відчай і в добрий час устав із тліну й попелу !. .
У сучасному тексті Біблії вказаний вірш звучить інакше: «Людське серце лукавіше над усе й цілком зіпсоване: хто пізнає його ?»
На завершення я хочу зачитати вірш Ернста Майстера, який мене чи не найдужче зворушує.