Так каже Ваєрмен, а він знав, що каже, бо сам відбув свій строк у пеклі.
Мені здалося, що я опинився в самому пеклі, але ці люди ніяк не нагадували дантівських грішників.
Не хотіла б я його бачити , — сказала княгиня, хрестячись — Але чому ж він у пеклі, коли, як я чула, тільки помстився за свою тяжку кривду?
— Почуваю я, що здоров’я моє підупадає, і це мене лякає; адже ти сам сказав: нікому не охота, померши, опинитися в пеклі.
Хочу побачити тебе глибоко, в самому пеклі труни, насолоджуватись буквами на вінку «Дорогому другові Левкові» та достеменно знати, що тобі-небіжчику начхати на мої гріхи !"
«Я цілу годину провів у пеклі, але тепер милуюся небом» , — промовляли очі Рауля.
Почувши це, княгиня болісно звела брови, бо згадала, що й батько її, якого вона любила всією душею, також помер у поганських забобонах, отож мав мучитись у пеклі всю вічність.
Ці батьковбивці й сліпці, що обмацують стіни, називаються у Платона ницістю, яка сидить у темному рові й пеклі, бачить лиш темну ніч і ніщо не вважає справж ньою істиною, хіба лиш те, що можуть помацати й схопити в жменю.
Которий же багатий гріхами, как і всякий міровой чєлаєк, тому уготовано мєсто в пеклі.