«Я кохаю тебе, люба, мила Інґо» , — подумки проказував він, вкладаючи в ці слова весь свій біль, бо вона була така захоплена танцем, що зовсім його не помічала.
З моменту, як ми ввійшли до замку, він не вимовив ні слова.
Його нестерпні слова здавалися фальшивими, проте його відвертий та безутішний погляд був абсолютно відвертим.
Офіцер говорив по-французькому із швейцарським акцентом, вставляючи деякі італійські слова, коли звертався до прибульця.
Ту ж думку висловлював і співець «Слова о полку» про князя Ігоря — або «сідло золоте» — або «сідло невольницьке» …
— Не знаю навіть, чи це такі слова, які не годиться казати дитині, що проходить повз тебе.
Вона не зронила ні слова й лише стояла зі стиснутими кулаками, вдивляючись у Валерію.
Коли хотіли когось підхвалити, але не сухо, офіційно, а з теплою усмішкою, то говорили: «Кажуть, люди, кажуть …» — і додавали: «Музика і слова народні».
Він чув слова, сказані Гаскеллом до Джинні: «Яще не оглуп, тобто не оглух».
Аж заплескав у долоні, адже ці слова зручно лягали в русло останніх подій.