Вгорі, по правому борту, як вогник рідного краю, манливо іскрилася Полярна зірка, сузір'я Волопаса, Північної Корони.
Він зирнув у небо й побачив, як падає, згоряючи, зірка.
Після вигоряння водню в центрі зірка в силу тяжіння починає стискуватись.
А над головою в неї палала вогненна, переливчаста зірка.
Десь у безмежних просторах залишилась зірка під назвою Сонце, рідна планета Земля … Відкриється люк, І міжзоряні мандрівники зроблять крок в інший світ …
Падаюча зірка приносить удачу для тих, хто її побачить, подумав Данк.
Возили дорогого гостя і по колгоспах, таких як, скажімо, «Червона зірка» на Харківщині, де всі селяни були добірні комуністи та комсомольці, котрі мали добре житло та вгодований вигляд.
В тисяча п’ятсот сімдесят другому році в найвищій сфері, у восьмій, у сфері нерухомих зірок, спалахнула нова зірка, яскравіша і більша за всі сусідні зірки, а не пройшло й півтора року, як вона знову зникла в небутті.
Глянула на небо — воно було ясне, над краєм скелі привітно мерехтіла зірка.
На прощання витяг фіал — світильник Галад-ріелі горів м’яко, як вечірня зірка в погожу літню ніч, і обличчя Фродо тепер здавалося просто блідим, втомленим.