Присівши навпочіпки під дверима і розхитуючись вперед-назад, вона почала хихотіти.
— мимохіть виривається у мене, і Славко з того аж засміявся, і Володька, і Грицик також почали хихотіти, та врешті решт і я сам разом з ними.
Коли мене не стане, вони успадкують цей трактир, але хлопець занадто любить яшкатись із солдатами, а дівчата починають зітхати і хихотіти кожного разу, як поруч проїжджає лицар.
Спочатку це лоскотало подругу, але невдовзі вона перестала хихотіти.
Досить, щоб хтось один почав хихотіти , — і другого теж розбирає сміх.
— Відтак усміхнувся, почав знов-таки хихотіти, хихіт його став сміхом, а той наново перейшов у дикий регіт.
Вантаж … Та й дорога неблизька — на той кінець світу … Мабуть, у мене щось не те з обличчям, бо починає хихотіти:
Ой, тут, мабуть, не обійшлося без їхньої витівки: чого б ото їм так зловтішно хихотіти?