Хлестаков (бере з вікна просьби, розгортає одну з них і читає): «його високоблагородиому світлості панові фінансову від купця Абдуліна …»
Хлестаков Як би я бажав, панночко, бути вашою хусточкою, шоб обіймати вашу лілейну шийку.
Хай благословить вас бог ! а я не винен ! (Хлестаков цілується з Марією Антонівною.
Хлестаков (голосом зовсім не рішучим і не гучним, дуже близько до прохання).
Хлестаков (голосним, але не таким рішучим голосом).
— Співробітник усіх газет стольного града, автор кількох книжок на різноманітні теми, друг і добрий знайомий всіх сильних світу сього, модернізований Хлестаков. коли хочете, про що цинічно й сурмлю на всіх перехрестях.
ЯВАХ Хлестаков і купці з кошиком вияа і цукровими головами.
Серед кращих ролей С.: Іван («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Урієль («Урієль Акоста» К. Гуцкова), Яго («Отепло» У. Шекспіра), Тартюф («Тартюф» Мольєра).
Хлестаков (приплескує в долоні і злегка підстрибує на стільці).
Бо це ж Бобчинський і Добчинський вигадали, що Хлестаков — ревізор.