Може, в тім винні були нічна темрява, завивання вітру й хлюпотіння хвиль, але цей острів видався мені похмурим і найменш гостинним з усіх, на яких я досі побував.
Певне, ми втрьох задрімали, бо нас сполохав раптовий шурхіт чагарів, хлюпотіння води.
До нього долинало брязкання посуду, хлюпотіння води, та потім сон звалив його, і через мить він випірнув з того провалля, наче відчув якийсь поштовх, й відкинув з обличчя ковдру.
Адже ясно було чути хлюпотіння води, коли повзла їхня квітка.
Ступивши на дно, я торкнувся ногою якогось предмета і водночас почув хлюпотіння води.
Але, крім одноманітного хлюпотіння води, нічого не почули в нічній темряві.
І шелестіння листя, спів вітру, хлюпотіння води звучать в ній самій, наче мелодія чудернацького оркестру.
За пахучими м’якими стінами мандрівники чули гул течії, хлюпотіння води; лише Ейнора в своїй подвійній тюрмі нічого не чула.
Плюскіт води був теж виразніший, ніж удень; її дзюрчання й хлюпотіння виникало несподівано і ніби зовсім близько, під боком; І озивалися ті звуки мовби у відповідь на раптовий і ясний поклик якогось чистого голосу.
Вітер зовсім ущух, але, на щастя, тихеньке хлюпотіння хвиль, що набігали на берег, а також віддалений рев бурунів біля рифу приглушували ледь чутний плескіт наших весел.